Отже, судячи з усього, в Україні немає жодної адекватної людини, котра могла би сказати щось добре про Януковича після двох років його царювання:
1. Покращення народу в дупі, є тільки покращення Межигір'я та навколомежигірської тусовки.
2. Наявна узурпація влади, Януковича вибирали президентом парламентської республіки, але його повноваження були розширені завдяки відкату до Конституції 1996 року через заколот Конституційного суду.
3. Головні лідери опозиції отримали великі строки ув'язнення, таким чином їх участь у парламентських в 2012 та президентських в 2015 виборах виключена.
4. Під сім'ю Януковича лягли силові структури (Захарченко, Соломатін, Калінін), нацбанк (Арбузов), податкова (Клименко).
5. Саме режиму Януковича притаманні таки явища, як перебіг депутатів із опозиційних партій до пропрезидентської більшості, що викривило реальну волю людей, які вибрали не тушканів, а саме ці опозиційні партії.
6. Провал Європейської інтеграції, Україна починає сприйматися у Європі як диктаторський режим.
7. Здача Росії Севастополя під Чорноморський флот РФ (цей факт ще потребує в майбутньому розслідування).
8. Розширення бюрократії і корупції, зростання вартості хабарів у чиновників.
9. Провал економічних реформ, як стало відомо, соратники Януковича не розуміються на тонкощах ринкової економіки, яка відрізняється від керування активами окремо взятої автобази, шахти чи то заводу, та присвоєння держресурсів за безцінь.
Отже, очевидним результатом януковичської контрреволюції стала повна втрата довіри як цією людиною, так й політичною силою, яка за нею стоїть.
Published with Blogger-droid v2.0.4